- безкомпромісний
- [беизкомпроум’і/снией і беискомпроум’і/снией]
м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
безкомпромісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безкомпромісний — а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси … Український тлумачний словник
безкомпромісність — ності, ж. Властивість і якість за знач. безкомпромісний … Український тлумачний словник
безкомпромісно — Присл. до безкомпромісний … Український тлумачний словник
принциповий — а, е. 1) Стос. до основ, суті чого небудь. || Стос. до загальних основних сторін чого небудь. 2) Який керується певними принципами у своїх думках і діях; безкомпромісний. || Непохитний у своєму ставленні до основ, суті чого небудь. || Який… … Український тлумачний словник
безоглядний — (який діє, не зважаючи на будь які застереження, обставини й под.), рішучий, зважливий, відчайдушний, безкомпромісний … Словник синонімів української мови
непримиренний — 1) (про людей, суспільні угруповання тощо й стосунки між ними яких не можна примирити); антагоністичний (перев. у соціяльно політичному плані); безкомпромісний (про стосунки, дії які виключають можливість примирення, проходять без компромісів);… … Словник синонімів української мови
принциповий — (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь які відхилення), непохитний, безкомпромісний, непримиренний … Словник синонімів української мови